Ознакування місць культурної спадщини Умані | ReHERIT

В рамках проєкту «ReHERIT: спільна відповідальність за спільну спадщину» у 2020 році в Умані підготовано матеріали по ознакованю десять об’єктів: торгові ряди, Свято-Богородицький василіянський монастир, костел Успіння Пресвятої Діви Марії, готель «Новоєвропейський», єврейський квартал, територія гетто, військовий собор/кінотеатр імені Черняховського, жіноча та чоловіча гімназії, будинок, де мешкала Надія Суровцова. Ці об’єкти було відібрано спільно з уманською громадою та місцевими експертами, після обговорень і воркшопів, зі спеціально складеної раніше бази даних, що нараховує 161 об’єкт історико-культурної спадщини міста Умань. Обрано передусім знакові для Умані будівлі і місця, які заслуговують на включення до наративу спільної спадщини і щодо яких можна запропонувати нові прочитання, а також об’єкти, які дозволяють нагадати про раніше маргіналізовані чи забуті теми минулого Умані. Окремим завданням ознакування було позначити та актуалізувати раніше не включені до туристичних маршрутів об’єкти і простори – передусім ті, що розповідають історії спільнот Умані, що мешкали тут і співтворили місто до Другої світової війни. Ознакування також мало на меті наголосити на важливості збереження об’єктів спадщини, особливо тих, що перебувають зараз у поганому стані, і популяризувати ці та інші об’єкти заради їхнього подальшого глибшого вивчення і включення у міську історію. 

В описах кожного об’єкту ми спробували відійти від звичного зосередження лише на історії будинків, натомість пропонуємо побачити через будівлі історії осіб, спільнот та великих періодів міського минулого. Об’єкти стали відправними точками для розповіді про ширші контексти і різноманітні історії міста. Не претендуючи ані на вичерпність, ані на остаточні оцінки, описи пропонують поміркувати про різне минуле Умані: польське, єврейське і українське, імперське і радянське; згадати різних людей, які століттями співтворили це місто: вчителів і військових, ченців і торговців, підприємців, гімназисток і письменниць, заможних та бідних. Оскільки дуже непросто описати важливі сюжети з минулого у кількох рядках, на сайті reherit.org.ua можна отримати більш детальну інформацію про кожен об’єкт та історії, пов’язані з ним. Короткі та розлогі описи об’єктів підготувала історикиня Тетяна Портнова, розгорнену біографію Надії Суровцової – історик Сергій Єкельчик. 

Візуалізація ознакування біля кожного об’єкту/простору буде містити коротку інформацію про місце та історії, пов’язані з ним, чотирма мовами: українською, польською, івритом та англійською (три перші мови – мови спільнот, що жили в Умані, а остання – як мова міжнародного спілкування, зручна для подорожніх з усього світу); QR-код, який буде вести до розлогого тексту на Порталі культурної спадщини проєкту ReHERIT, та зручну навігацію, яка підказуватиме розташування інших ознакованих об’єктів. 

Для туристів таблички пропонують дуже стислу інформацію, яка водночас вписує будівлі/простори в ширші історичні контексти і розкриває різні міські історії. Містянам, які проходять повз ці будівлі кожного дня і багато знають про них, описи пропонують звернути увагу на менш відомі, неакцентовані чи забуті сюжети.  

Підготовлені матеріали, які будуть доступні в міському просторі у вигляді ознакувань, а також візуалізованих текстів онлайн, пропонують туристу самостійну прогулянку містом. Сподіваємося, що ці матеріали стануть у пригоді місцевим гідам для розробки власних туристичних маршрутів, а також заохотять туристичні компанії, які привозять туристів дивитися парк «Софіївка», виділити час і на прогулянку містом. Матеріали, підготовлені для ознакування, можуть бути використані місцевою владою, культурними інституціями та активістами для різноманітних форматів популяризації історико-культурної спадщини Умані. 

Дослідження і написання текстів – Тетяна Портнова. 
Розширений текст про Надію Суровцову – Сергій Єкельчик. 
Консультанти – Владислав Давидюк, Ольга Заречнюк, Андрій Усач.
Обговорення та коментарі – Софія Дяк, Христина Бойко, Ірина Мацевко, Наталія Отріщенко, Анна Чеботарьова, Ольга Заречнюк, Алла Марченко, Ірина Склокіна.
Візуальний матеріал – Уманський краєзнавчий музей.
Літературна редакторка Світлана Паламарчук.
Переклад на англійську – Павло Грицак.
Переклад на польську – Катажина Котинська.
Переклад на іврит – Ар’є Лісаков.
Мовні редактори – Мейгіл Фавлер. 
Координаторка – Ірина Мацевко.

Відкрий спадщинуДізнавайтесь цікаве про культурну спадщину