Водонапірна вежа | ReHERIT
  • Водонапірна вежа
    • Умань , вул. Європейська, 29

У зв᾽язку зі зростанням населення міста і псуванням глиняних труб, якими виводилася вода за межі парку «Софіївка», що потребувало їхнього ремонту, 23 лютого 1899 р. Альфонс Тіхтер проклав чавунний водопровід. Не дивлячись на це, подача води була недостатньою, бо населення міста перевищувало тридцять тисяч. Інженер з Одеси Чорнояров запропонував свої послуги для будівництва справжнього водогону. 5 січня 1900 р. між ним і Уманською міською управою було підписано угоду. Через два роки будівництво водогону було завершене. Близько двох років функціонував водогін. Згодом інженер збагнув, що він не тільки не заробить хоч якісь кошти, а й не може звести кінці з кінцями. Тому він перепродує концесію групі уманських підприємців. Ця група у складі п’яти чоловік у 1906 р. створила Товариство уманського водогону. Після чого Міська дума змушена була надати їм додаткові пільги. Точної дати будівництва водонапірної башти ми не знаємо. Можемо припустити тільки те, що вона була побудована у період з 1900 по 1906 роки. 28 листопада 2005 р. у цьому місці розпочалася перша черга будівництва центру дозвілля ПП «Аква-Віта» за проектом фірми «Інжпроект-2». Проте з часом плани щодо розбудови цієї території змінилися, тому 31 грудня 2006 р. було відкрито «Аптеку». У 2010 р. до башти прибудували приміщення, які на цей час використовуються із комерційною метою (торгівля).

Текст підготовано за матеріалами: Історія уманських вулиць: вулиця Коломенська, вулиця Леніна та вулиця Піонтковського. Випуск 2 / В.М. Давидюк // – Умань : ВПЦ «Візаві», 2012. – 236 с. – С. 330-132.

Детальніше про активність "Картографування об'єктів культурної спадщини Умані" за посиланням.

Відкрий спадщинуДізнавайтесь цікаве про культурну спадщину

    Портал створений і підтримується за фінансового сприяння Європейського Союзу. Його зміст належить виключно партнерам проекту ReHERIT та не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу.