Прибутковий будинок поч. ХХ ст. | ReHERIT
  • Прибутковий будинок поч. ХХ ст.
    • Умань , вул. Європейська, 1

Відомо, що власником будівлі був Файтельзон. У 1914 р. у будинку розміщувався театр «Корсо», власником якого був Полонський, згодом тут також працював майстер крою та шиття жіночого одягу І. Волошин. З уманської газети «Свободный Голос» від 13 червня 1918 р. відомо, що театр перейменували і він отримав нову назву «Маска». У квітні 1919 р. було відкрито (правда ненадовго) перший гарнізонний клуб. Свою діяльність він відновив 3 березня 1920 р. Після передислокації на Уманщину частин 45-ої Червонопрапорної стрілецької дивізії у цьому будинку з грудня 1920 р. і по серпень включно 1921 р. розміщувався червоноармійський клуб. З квітня 1927 р. тут була дитяча технічна станція. У 1934 р. будинок було передано уманським школярам і у ньому почав функціонувати Палац піонерів та жовтенят імені П.П. Постишева. Тут активно працювали юні авіамоделісти, які лише за два роки (1937-1938) встановили один всесоюзний, два всеукраїнських та три обласних рекорди з різних видів моделей. Перед війною було створено піонерський ансамбль пісні і танців. Під час нацистської окупації трагічні події відбулися в підвалі будинку. Гітлерівці у вересні 1941 р. загнали у підвал 500 євреїв і тримали їх доти, поки жертви не задихнулися. Живими залишилося 17 чоловік. Згодом німецька влада використовувала будівлю під типографію. Тут окупанти випускали газету «Уманський голос». Відступаючи з міста, німці будинок підпалили. Залишилися тільки стіни. Після війни будинок Палацу піонерів передали Уманському змішторгові. Через деякий час на першому поверсі відкрили їдальню, пізніше – кафе «Троянда». З осені 2003 р. перший поверх належить «ПриватБанку», а другий – відділу культури Уманської міської ради.
 
Автор тексту — Ігор Кривошея.
Фото: Сергій Гоменюк, Юрій Гаркавий.
Детальніше про активність "Картографування об'єктів культурної спадщини Умані"  за посиланням
 
 
 
 

Відкрий спадщинуДізнавайтесь цікаве про культурну спадщину

Портал створений і підтримується за фінансового сприяння Європейського Союзу. Його зміст належить виключно партнерам проекту ReHERIT та не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу.