Найдавніша згадка про будівлю датується 1853 р. На початку ХХ ст. власником стає пан Фрейденберг, перед цим господарем будівлі була пані Солодова. Значна частина приміщень у будинку належала відділенню Петербурзького торгівельно-промислового комерційного банку, відкритому наприкінці серпня 1894 р.
У різні роки в будівлі розміщувались друкарня, відділення фабрики каучукових штемпелів та граверна майстерня, ювелірний магазин, універсальний магазин. До 1907 р. закінчено будівництво адмінбудівлі, що прибудована з північної сторони споруди. У 20-х рр. ХХ ст. тут працював Уманський суд. Напередодні війни і після неї споруда належала військовим, а у 1958-1984 рр. тут розміщувалася середня школа №8. З 1958 р. рембуддільниця №2 провела реконструкцію приміщень для нової школи, а наприкінці 60-х років позаду будівлі до центральної споруди було прибудовано спортивну залу. З 1984 р. і до тепер у будівлі знаходиться Станція юних техніків. У будинку, крім станції, розміщуються ще ряд різних установ та магазинів.
Текст підготовано за матеріалами: Історія уманських вулиць: вулиця Радянська, вулиця Садова та вулиця Рафаїла Чорного. Випуск 3 / В.М. Давидюк // – Умань : ВПЦ «Візаві» (Видавець «Сочінський»), 2014. – 428 с. – С. 288, 292, 293.
