Приватний житловий будинок поч. ХХ ст. | ReHERIT
  • Приватний житловий будинок поч. ХХ ст.
    • Умань , пров. Любові, 6

Збудовано на початку ХХ ст. У будинку мешкав начальник військової присутності в м. Умані генерал Гартонг зі своєю сім’єю. З 1917 р. будинок належав квартирно-економічній частині військового гарнізону. З 1922 по 1925 рр. у будинку проживав командир 2-го кавалерійського корпусу Григорій Котовський. Письменник Роман Гуль писав, що Котовський просто купається в розкоші: «У розкішному кабінеті командира корпусу дорогоцінна зброя по стінах, меблі червоного дерева з бронзою, карельська береза, з сусідньої кімнати чути радіоапарат, передає Лондон. Тут все приємно оку і слуху, тільки незвичайний костюм та невимушений басовий сміх господаря бентежать іноземних гостей. Але за вечерею, переливаючись, горить кришталева панська люстра. Спритно і безшумно, як дресировані миші, бігають, подають ординарці. Змінюються страви, горілки, вина, шампанське. У російських і польських руках цокаються передзвоном келихи і чарки».

За свідченням дружини Котовського Ольги, вони з чоловіком жили досить скромно: «Ми в Умані жили в Пролетарському пров., колишньому Дворянському, в будинку, що належав Повітовому Військовому начальнику, де жила вдова-генеральша. Вона була паралізована і жила зі своєю племінницею. Григ. Ів. залишив їй кабінет і парадний хід у користування, весь будинок ми займали - 6 кімнат. Вулицею вітальня приблизно 5x8 метрів, в 3 вікна і наша спальня в 2 вікна, поруч кімната Лізи (сестри Ольги Петрівни), потім для прислуги їдальня, ординарців, коридор і кухня. Обстановка убога. У кабінеті в простінку стояло трюмо генеральші. Посередині ближче до вікна письмовий стіл, дерев'яне крісло від вікна до письмового столу і перед письмовим столом 2 старих червоних оксамит[них] крісла. Направо в кутку диван і 2 крісла, ін. стільці жовтого плюшу, потім фанерний столик, заповнений газетами, в іншої стіни етажерки з книжками, кот. я хотіла «профілактично» перенести в спальню, т. к. гості «зачитували» потрібні книги.
Ліворуч при вході за ширмою стояла ванна емальована, глечик і таз для вмивання. Середня частина на зиму не закривалася, т. к. Гр. Ів. щодня робив гімнастику при відкритому вікні, а потім я обливала його холодною водою з відра, вставши на стілець. За стіною стара генеральша чула плюскіт води і шум у відкрите вікно і куталась, їй було страшно. Але Григ. Іванов. вона дуже поважала, хоча він і був «більшовик». 

З вікон видно було далеко поле і полотно зал. дороги. Поїзд з Києва можна було бачити за півгодини до приходу на станцію. Я чекала біля вікна появи поїзда і посилала на станцію, ставила сніданок (поїзд вранці). Коли він приїжджав, було все готове».
До 1927 р. проживала сім’я Григорія Котовського (після його смерті). З 1927 по 1978 рр. – проживали офіцери Радянської Армії в запасі та у відставці. В 1978 р. відкрито меморіальний музей-квартиру Григорія Котовського. В 1992 р. відкрито Музей культури та побуту Уманщини. 

Автор тексту — Ігор Кривошея.
Детальніше про активність "Картографування об'єктів культурної спадщини Умані"  за посиланням

Відкрий спадщинуДізнавайтесь цікаве про культурну спадщину

Портал створений і підтримується за фінансового сприяння Європейського Союзу. Його зміст належить виключно партнерам проекту ReHERIT та не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу.