Комунальний заклад “Центр охорони та досліджень пам’яток археології” Полтавської обласної ради розпочав свою роботу з жовтня 1993 р. (до грудня 2018 р. — як Центр охорони та досліджень пам’яток археології Полтавської обласної державної адміністрації). За 30 років своєї діяльності став відомим науково-дослідним і пам’яткоохоронним закладом обласного підпорядкування, знаним в Україні і поза її межами як наукова, пам’яткоохоронна й видавнича організація, центр краєзнавчої та науково-просвітницької роботи.
На сьогодні в Україні це єдиний заклад такого типу та форми власності. Центр діє в галузі культури і науки, має колекції музейного характеру (антропологічну, документальну, археологічні збірки тимчасового зберігання), що входять до державної частини Музейного фонду України. Майже щороку Центром проводяться археологічні обстеження усієї території області на предмет виявлення, фіксації та наступного виготовлення облікової документації на археологічні об’єкти краю. Кількість обстежених таких об’єктів порахувати важко, але відповідно до звітної документацій їх кількість з часу існування Центру вже перевалила за 5 тисяч. Основна місія роботи закладу — охорона та збереження найдавніших культурних цінностей Полтавщини — археологічної спадщини. Напрямки діяльності. Науково-рятівна польова дослідницька сфера. Майже щороку заклад здійснює самостійні чи партнерські археологічні дослідження в межах області. За весь час існування Центру масштабні науково-рятівні розкопки (яким часто передували розвідки) проведені в зонах новобудов та інтенсивної господарської діяльності в Полтаві (1997-2017 рр.), Єристівському, Лавриківському та Біланівському ГЗК (2003-2016 рр.), Більського археологічного комплексу (2001-2010), в окремих містах та містечках області, в околицях окремих населених пунктів, у зонах новобудов автошляхів. Завдяки цим роботам музейні фонди України поповнюються десятками тисяч експонатів. Одним із основних завдань Центру є розвідкові обстеження території усієї області з метою інвентаризації відомих, виявлення та фіксації нових археологічних об’єктів, як для створення бази даних цих пам’яток, укладання облікової документації, так і з метою моніторингу дотримання пам’яткоохоронного законодавствая під час виготовлення проектної землевпорядної документації на земельні ділянки в межах усієї області. Завдяки цим розвідковим роботам археологічні пам’ятки отримують свою “легалізацію” та стають об’єктами охорони.
Важливий сектор діяльності — наукові дослідження та популяризація археологічної науки. Упродовж часу існування закладу було організовано 16 профільних семінарів «Охорона та дослідження пам’яток археології», численна кількість тематичних конференцій. Вони, а також багато інших наукових досліджень працівників Центру й археологів усієї України, ставали підвалинами підготовки та випуску в світ серійних періодичних видань: Полтавський археологічний збірник (5 випусків, 1993-1999 рр.), широко знаного «Археологічного літопису Лівобережної України» (1998-2009 рр.), й існуючого на разі видання «Старожитності Лівобережного Подніпров’я» (з 2010 р.). Окрім серійних світ побачила велика кількість монографічних досліджень, на порядок більше — наукових та науково-популярних публікацій з археологічної проблематики.
Реалізовані проєкти:
Проєкт має на меті популяризувати історико-культурну спадщину України та Полтавщини на прикладі унікального археологічного комплексу — поховання справжньої шаманки доби ранньої бронзи, а також захоронень, що розміщувалися поруч з нею в одному кургані, і частково були її одноплемінниками. У 2007 році археологи Центру дослідили майже знищений курган поблизу міста Гребінка на Полтавщині. Саме там було виявлено ряд захоронень катакомбної історико-культурної спільноти, серед яких –поховання молодої жінки з унікальними, промовистими артефактами ритуального призначення, що дозволили атрибутувати цю панянку як шаманку. Завдяки теперішньому проєктові настав час явити цю знахідку світові у діджитал-іпостасі. Наша мета — зробити історико-культурну спадщину доступнішою та цікавою для сучасних українців. Наша ідея — змусити стародавні артефакти та комплекси, які прочекали у землі понад 4000 років, говорити з молодими аудиторіями зрозумілою та сучасною мовою, посилити у громад усвідомлення потреби в збереженні їхніх археологічних пам’яток, культурного, творчого, рекреаційного та туристичного потенціалу. У проєкті ми представили віртуальну реконструкцію цього стародавнього комплексу з використанням різних технологій розширеної реальності (XR). Це – чотири інноваційні діджитал-розробки: