Комунальний заклад «Центр охорони та досліджень пам’яток археології» Полтавської обласної ради | ReHERIT

  • Комунальний заклад «Центр охорони та досліджень пам’яток археології» Полтавської обласної ради

    Полтавська , Полтава

Комунальний заклад “Центр охорони та досліджень пам’яток археології” Полтавської обласної ради розпочав свою роботу з жовтня 1993 р. (до грудня 2018 р. — як Центр охорони та досліджень пам’яток археології Полтавської обласної державної адміністрації). За 30 років своєї діяльності став відомим науково-дослідним і пам’яткоохоронним закладом обласного підпорядкування, знаним в Україні і поза її межами як наукова, пам’яткоохоронна й видавнича організація, центр краєзнавчої та науково-просвітницької роботи.

На сьогодні в Україні це єдиний заклад такого типу та форми власності. Центр діє в галузі культури і науки, має колекції музейного характеру (антропологічну, документальну, археологічні збірки тимчасового зберігання), що входять до державної частини Музейного фонду України. Майже щороку Центром проводяться археологічні обстеження усієї території області на предмет виявлення, фіксації та наступного виготовлення облікової документації на археологічні об’єкти краю. Кількість обстежених таких об’єктів порахувати важко, але відповідно до звітної документацій їх кількість з часу існування Центру вже перевалила за 5 тисяч. Основна місія роботи закладу — охорона та збереження найдавніших культурних цінностей Полтавщини — археологічної спадщини. Напрямки діяльності. Науково-рятівна польова дослідницька сфера. Майже щороку заклад здійснює самостійні чи партнерські археологічні дослідження в межах області. За весь час існування Центру масштабні науково-рятівні розкопки (яким часто передували розвідки) проведені в зонах новобудов та інтенсивної господарської діяльності в Полтаві (1997-2017 рр.), Єристівському, Лавриківському та Біланівському ГЗК (2003-2016 рр.), Більського археологічного комплексу (2001-2010), в окремих містах та містечках області, в околицях окремих населених пунктів, у зонах новобудов автошляхів. Завдяки цим роботам музейні фонди України поповнюються десятками тисяч експонатів. Одним із основних завдань Центру є розвідкові обстеження території усієї області з метою інвентаризації відомих, виявлення та фіксації нових археологічних об’єктів, як для створення бази даних цих пам’яток, укладання облікової документації, так і з метою моніторингу дотримання пам’яткоохоронного законодавствая під час виготовлення проектної землевпорядної документації на земельні ділянки в межах усієї області. Завдяки цим розвідковим роботам археологічні пам’ятки отримують свою “легалізацію” та стають об’єктами охорони.

Важливий сектор діяльності — наукові дослідження та популяризація археологічної науки. Упродовж часу існування закладу було організовано 16 профільних семінарів «Охорона та дослідження пам’яток археології», численна кількість тематичних конференцій. Вони, а також багато інших наукових досліджень працівників Центру й археологів усієї України, ставали підвалинами підготовки та випуску в світ серійних періодичних видань: Полтавський археологічний збірник (5 випусків, 1993-1999 рр.), широко знаного «Археологічного літопису Лівобережної України» (1998-2009 рр.), й існуючого на разі видання «Старожитності Лівобережного Подніпров’я» (з 2010 р.). Окрім серійних світ побачила велика кількість монографічних досліджень, на порядок більше — наукових та науково-популярних публікацій з археологічної проблематики.

Які послуги надає  інституція?
 
1) методичний та юридичний супровід охорони археологічної спадщини: – консультації та підготовка спеціалізованих відповідей на запити щодо охорони археологічної спадщини на території громади, інформацій, довідок тощо; – методичний супровід укладання охоронних договорів; – інші методологічні консультації та вирішення поточних питань у секторі охорони археологічної спадщини на території громади.
2) роботи з виявлення та фіксації об’єктів культурної спадщини, їх інвентаризація та моніторинг, укладання відповідних актів огляду технічного стану та актів стану збереження. Згідно ст. 3 Розділом VІ Наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 за № 501 «Про внесення змін до Порядку обліку об’єктів культурної спадщини» виконавчими органами сільської, селищної, міської ради здійснюється постійний моніторинг (не рідше 1 разу на рік) щодо об’єктів культурної спадщини, які розміщені на території, на яку поширюється повноваження таких органів. Відповідно до ст. 4 Розділу VІ Наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 за № 501 «Про внесення змін до Порядку обліку об’єктів культурної спадщини» виконавчими органами сільської, селищної, міської ради здійснюється періодичний моніторинг (не рідше 1 разу на 5 років) цих же об’єктів, шляхом збору, обробки та аналізу інформації про об’єкт культурної спадщини та територію, що охороняється з безпосереднім візуальним обстеженням його на місці. Центр, як спеціалізована науково-дослідна та пам’яткоохоронна установа, може взяти на себе виконання вищевказваних робіт та заходів.
3) підготовка та оновлення облікової документації на об’єкти культурної спадщини для їх внесення до Переліку об’єктів культурної спадщини: — Списку щойно виявлених об’єктів (історична довідка, матеріали фотофіксації), — Реєстру нерухомої культурної спадщини у якості пам’ятки (облікова картка, два акти, історична довідка), Сюди ж входить науково-методологічний супровід зазначеної документації для проходження нею Консультативної ради при ДКіТ ПОВА. Згідно ст. 10 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування сприяють діяльності науково-дослідних, проектних організацій, установ та підприємств різних форм власності щодо охорони культурної спадщини. Відповідно до ст. 5 Розділу VІ Наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 за № 501 «Про внесення змін до Порядку обліку об’єктів культурної спадщини» науковими установами (наприклад, ― нашим Центром) самостійно або ж на замовлення органів охорони культурної спадщини (якими є, зокрема, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради) проводяться відповідні дослідження з метою виявлення об’єктів культурної спадщини, складання на них облікової документації, визначення зон охорони або одержання нових знань про пам’ятку, її характерні властивості, територію, режим використання, а також у разі змін стану пам’ятки, виникненням загрози для її збереженості. Центром можуть бути виконані усі вище зазначені роботи на об’єкти археологічної спадщини, а також – на окремі пам’ятки інших видів (історія, архітектура тощо), за домовленістю та необхідністю.
4) проведення досліджень з метою виявлення об’єктів культурної спадщини, визначення їх зон охорони або одержання нових знань про пам’ятку, її характерні властивості, територію, режим використання.
5) археологічні науково-рятівні та охоронні дослідження – розкопки, розвідки (після отримання Відкритого листа та Дозволу МКіІП).
6) пошукові дослідження (здійснення науково-дослідних робіт з пошуку та перепоховання жертв військово-політичних репресій 1 пол. ХХ ст.) (після отримання дозволу МКіІП).
7) підготовка історичних довідок, інформацій, укладання переліків, виготовлення інформацій та картографічних матеріалів для підготовки проєктів ОВД, Генеральних планів та ІАОП, стратегій розвитку територій та громад тощо, інші науково-бібліографічні дослідження, рецензування облікової та науково-проєктної документації, підготовка туристичних маршрутів, організація екскурсій, створення графічних та відеопрезентацій для розвитку культурно-туристичного потенціалу, організація виготовлення вказівників та охоронних дошок тощо;
8) розроблення науково-проєктної документації про визначення меж та режимів використання території пам’ятки та визначення меж та режимів зон охорони археологічної пам’ятки, виконання грошової оцінки археологічної пам’ятки;
9) підготовка і друк поліграфічної туристичної, пам’яткоохоронної наукової та науково-популярної літератури щодо пам’яток культурної спадщини.

Реалізовані проєкти:


2020 рік - «Віртуальні мандрівки пам’ятками археології та історії Полтавщини» – проєкт, створений Комунальним закладом “Центр охорони та досліджень пам’яток археології” Полтавської обласної ради, є одним з переможців грантового конкурсу Українського культурного фонду у програмі “Культурна спадщина” ЛОТ “Інноваційний культурний продукт” у 2020 році. Ідея нашого проєкту – унікальна онлайн-платформа з інтерактивною мапою пам’яток археології та історико-культурної спадщини Полтавської області. На інтерактивній мапі користувачі зможуть віртуально пересуватися, подорожувати туристичними маршрутами та знайомитися з історико-культурним надбанням регіону, зокрема – через віртуальні кабінети оцифрованих пам’яток археології. Основний діджитал-продукт – Інтерактивна мапа археологічного кадастру з опціями віртуальних подорожей https://map.codpa.org.ua/.
Додаткові продукти в рамках цього грантового проєкту:
1) комплекс електронних наукових і пам’яткоохоронних досьє на 230 пам’яток та об’єктів культурної спадщини області,
2) 36 сферичних панорам, 10 3D-візуалізацій, 2 3D-моделі реконструкції поховань;
3) 5 авторських туристичних маршрутів пам`ятками археології та історії, розроблених Центром.
 
Завдяки проєкту було впроваджено:
– створення бази даних для охорони, дослідження та збереження пам’яток області.
– популяризація місцевої археологічної спадщини серед населення;
– розвиток потенціалу регіональної історико-культурної спадщини через актуалізацію її значущості для місцевих громад;
– створення можливостей для культурного туризму і активного подорожування регіоном.
 
2023 рік
Нами був створений унікальний продукт – оцифрована реконструкція поховання справжньої шаманки доби ранньої бронзи (ІІІ тис. до н.е.) у віртуальній, доповненій та тривимірній реальності, що реалізовано в ході проєкту «ViRтуальність забутих предків: імерсивний світ шаманського поховання бронзової доби». Його автори – команда науковців «Центру охорони та дослідження пам’яток археології» Полтавської обласної ради. Ці інноваційні продукти, що створені в результаті реалізації проєкту, призначені для модернізації експозиції з використанням сучасних технологій розширеної реальності (XR). Моделювання віртуального/доданого простору та створення імітації віртуальної взаємодії має на меті занурити відвідувача в відповідну історичну епоху і надати йому можливість у форматі квесту використати за призначенням цифрові копії експонатів та ознайомитись з описами старожитностей, перебуваючи у віртуальній реальності. Весь спектр взаємодій відвідувача з експонатами та вигляд оточення побудований, опираючись на історичні дані й дослідження наших науковців.

Проєкт має на меті популяризувати історико-культурну спадщину України та Полтавщини на прикладі унікального археологічного комплексу — поховання справжньої шаманки доби ранньої бронзи, а також захоронень, що розміщувалися поруч з нею в одному кургані, і частково були її одноплемінниками. У 2007 році археологи Центру дослідили майже знищений курган поблизу міста Гребінка на Полтавщині. Саме там було виявлено ряд захоронень катакомбної історико-культурної спільноти, серед яких –поховання молодої жінки з унікальними, промовистими артефактами ритуального призначення, що дозволили атрибутувати цю панянку як шаманку. Завдяки теперішньому проєктові настав час явити цю знахідку світові у діджитал-іпостасі. Наша мета — зробити історико-культурну спадщину доступнішою та цікавою для сучасних українців. Наша ідея — змусити стародавні артефакти та комплекси, які прочекали у землі понад 4000 років, говорити з молодими аудиторіями зрозумілою та сучасною мовою, посилити у громад усвідомлення потреби в збереженні їхніх археологічних пам’яток, культурного, творчого, рекреаційного та туристичного потенціалу. У проєкті ми представили віртуальну реконструкцію цього стародавнього комплексу з використанням різних технологій розширеної реальності (XR). Це – чотири інноваційні діджитал-розробки:
• VR-квест у катакомбі з шаманським похованням із артефактами ритуального значення та анімованою тривимірною моделлю нашої служниці культу. Розробка постійно доступна для використання з VR-окулярами у нас в Центрі археології в м. Полтава. Також слідкуйте за графіком «виїзних екскурсій».
• Реконструкція зовнішнього вигляду шаманки при житті в технології AR (яка дозволяє побачити її онлайн через смартфон або планшет в доповненій реальності).
• WEBGL-мандрівка комплексами кургану передбачає широкі можливості для користувачів, схожі на комп’ютерну гру – долетіти до кургану та побродити похованням «катакомбниці»-шаманки, відкрити і прочитати текстові описи, продивитись світлини, прослухати аудіо. Розробка доступна онлайн через браузер чи телефон.
• 3D-реконструкції чотирьох поховань з кургану, самої шаманки та трьох її «сусідів», у такому вигляді, в якому вони були відразу після поховання. Усі знахідки, що супроводжували шаманське поховання, у VR-продукті передбачають квестові активності для користувача в тому контексті, в якому вони, як вважають дослідники, слугували нашій служниці культу.
0 Comments

Відкрий спадщинуДізнавайтесь цікаве про культурну спадщину