У передмісті Міщанка на цвинтарі Уманського собору замість дерев’яної цвинтарної церкви у 1905 – 1907 рр. було зведено нову цегляну однокупольну церкву з дзвіницею. Так на місці цвинтарної церкви постала нова парафіяльна церква.
Парафія Свято-Успенської церкви була невеликою: у 1910 р. парафіян налічувалось 441 особа, а до 1913 р. їх чисельність подвоїлась. На території парафії розміщувалось 113 ¼ дворів, мешканцями яких було 927 осіб. Таку кількість парафіян обслуговував церковний причт у кількості лише двох осіб – священика та псаломника. Оскільки церква не мала землі, то їм доплачували щорічно відповідно 300 і 100 рублів. Крім того, церква отримувала також і «кружечные доходы» в розмірі 1000 рублів. На території парафії діяв цегельний завод, який робив благочинні внески на користь храму та його причту.
Причт храму дбав про церковнопарафіяльну школу на Міщанці, яка функціонувала тут ще з кінця ХІХ ст. Для неї було збудоване нове приміщення під залізною покрівлею. Діяльність священика Олександра Козловського та церковного притчу у цьому напрямку була досить успішною. Зокрема, станом на 1913 р. у школі навчались 62 учні (39 хлопчиків та 23 дівчинки). На утримання школи від Св. Синоду і від міста щорічно виділялось 370 рублів.
Упродовж 1907 – 1964 рр. функціонувала парафіяльна церква Іоанна Богослова, а 1964 р. перейменована на Свято-Успенську церкву.
Автор тексту — Ігор Кривошея.
Детальніше про активність "Картографування об'єктів культурної спадщини Умані" за посиланням