Територія північної околиці м. Умань - це плато, покрите луговою рослинністю й порізане сіткою малих і великих балок зі струмками. Найбільшим з них був струмок Багно, який у часи будівництва парку «Софіївка» (1796-1802) був перейменований на річку Кам’янку. Автор проекту споруди – будівничий парку «Софіївка» Людвіг Метцель. Будинок зведений 1800 р. як літній будинок перших власників парку Потоцьких.
Після конфіскації маєтків графа Олександра Потоцького до російської скарбниці (1832 р.) і переходу Умані під юрисдикцію військових поселень (1836 р.) оранжереї, що знаходились на той час у незадовільному технічному стані, були відремонтовані коштом військовопоселенського начальства. Будівля мала ознаки стилю класицизму, особливо парковий фасад, де нижній поверх мав високі, напівциркульні вікна, що відповідало тодішній моді влаштування зимових оранжерей у поєднанні з житлом у верхньому поверсі. Згодом в будинку була облаштована квартира для головного садівничого парку. У 1861 р. було проведено реставрацію головної оранжереї. У 1897 р. оранжереї знову ремонтувались.
Дуже постраждали вони в роки нацистської окупації, коли припинили своє існування цілі секції рослин (1941-1944 рр.). У 1965 – 1967 рр. у будівлі був надбудований третій поверх і по одній кімнаті від входу з боку дворового фасаду на рівні трьох поверхів. Таким чином будинок отримав кубічну форму. До нього впритул зліва і справа підступали оранжерейні корпуси й утворювали пряму лінію-вісь – схід-захід. Тут знаходився адміністративний будинок УНУС.
