Машинобудівну галузь нашого міста започатковано ще в 1871 році. Саме тоді на розі вулиці Володимирської (колишня Урбайліса) та Ливарного провулку (нині Республіканська) німець Вільгельм Гельман заснував чавунно-ливарне підприємство. У 1881 році там працювало 10 дорослих робітників і троє дітей. На початку 90-х років ХIХ століття Гельман продав завод своєму землякові Альфонсу Тіхтеру, який прибув до Умані після закінчення Берлінського технологічного інституту. Новий господар енергійніше взявся за розвиток виробництва. Завод перейшов на виготовлення апаратів для цукроварень та млинів. Річний грошовий обіг складав 20 000 крб, кількість робітників зросла до 30. Завод Тіхтера пізніше отримав назву «Робітник». У липні 1933 року з цих заводів «Робітник» і «Труд» організували автотрактороремонтний завод. Крім ремонту моторів, виготовляли до двадцяти тисяч автонапувалок за рік. У 1940 році на заводі працювало 350 робітників. Після Другої світової війни завод відновив роботу. Робітники приступили до відновлення заводу. Одночасно з капітальним ремонтом тракторних, автомобільних двигунів, розпочали виробництво потрібного для села олійницького обладнання. 1960 року моторемонтний завод перейменовано у машинобудівний. А через 10 років - в Уманський дослідний завод сільськогосподарського машинобудування. У 90-х роках ХХ ст. завод припинив своє існування, сьогодні на цій території розташовано комлекс супермаркетів.
Текст підготовано за матеріалами: Історія Умані: міфи і дійсність в документах / В.М. Давидюк. – Умань ВПЦ «Візаві», 2019. – 316 с. – С.255, 265, 266, 269, 276.
Детальніше про активність "Картографування об'єктів культурної спадщини Умані" за посиланням.
