У 1810 р. на старому єврейському цвинтарі було поховано рабі Нахмана (1772-1810) із Брацлава (Бреслава), більш відомого як цадик Нахман. Правнук рабина Ізраїля бан Еліезера (1700-1760), відомий також під іменем Баал Шем Тов (Власник Доброго Імені) був одним із фундаторів хасидського руху. Хасидизм (хасид озн. "благочестивий") – це містичний релігійний напрям іудейського віросповідання, започаткований у 30-х рр. XVIII ст. на Поділлі у середовищі єврейської бідноти. Благочестивий Нахман, місце якого так і не посів жоден з наступників, заповідав відвідувати його могилу на єврейський Новий рік (Рош-га-Шана). До нього, великого хохема (мудреця), приїздили євреї за порадою.
Сутність хасидизму полягає у тому, що вся земля наповнена Богом, а тому весь світ є втіленням Божества. Відповідно, вчинки і слова людини мають значний вплив на дійсність. Найбільше на небо діє молитва, яка є звільненням людини від матеріальних кайданів і спряє злиттю з Богом. Роль найважливішого посередника у цьому процесі відіграє цадик, який рятує душі євреїв на Землі. Цадик був не просто нащадком Баал Шев Това (це звання було спадковим), він був духовним суддею і наставником єврейської громади.
Хасиди переслідувалися радянською владою, особливо в 1930-х рр. Після Другої світової війни територію старого єврейського кладовища було передано під житлову забудову. Могила Нахмана опинилася під фундаментом одного з приватних будинків. З кінця 1980-х рр. паломництво брацлавських хасидів до могили цадика Нахмана набуло масового характеру. В останні роки восени на Рош-га-Шана (єврейський Новий рік) до Умані приїздить 20-30 тисяч прочан з усього світу. А мікрорайон навколо Історико-культурного центру брацлавських хасидів нагадує квартали єврейських міст: написи на івриті, будівництво синагог, готелів та хостелів, які приймають паломників. Фактично за тридцять років сформувалася нова туристична індустрія, яка орієнтована виключно на євреїв.
