На території заводу «Мегомметр» знаходиться будівля з червоної цегли, яка була синагогою. Деякі науковці припускають, що вона постала на місці Старо-базарної синагоги; інші наполягають, що це синагога брацлавських хасидів. Усі ці припущення мають кілька проблемних місць. Споруда синагоги побудована з червоної цегли – це свідчить про те, що можливі роки побудови сягають зламу ХІХ–ХХ ст., коли червона цегла входить у моду та стає одним із основних матеріалів для будівництва адміністративних, заводських та нежитлових будинків. За дослідженнями Єврейського центру мистецтв Єрусалимського університету західна частина синагоги побудована в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Східна частина не складає одного цілого із західною: цегляна кладка переривається на стику. Східна частина будинку може бути старішою від західної, але не набагато: товщина стін східної і західної частини та сама. Всі ці архітектурні аргументи не на користь того, що це Брацлавська синагога, яка була заснована в місті у 1834 році. Окрім того, на початок ХХ ст. брацлавських хасидів Умані ще не було багато – декілька родин, тобто навряд чи громада мала можливість оплатити та побудувати таку велику споруду. В календарних книгах Умані за 1914 р. Брацлавська синагога зазначена на вулиці Купецькій, тепер це вулиця Східна. Це вулиця, на якій ймовірно жив і помер ребе Нахман. І версія, що Брацлавська синагога виникла близько від місця його смерті і поховання має право на існування.
Ця синагога все ще чекає свого дослідника і ретельного аналізу всіх архітектурних та архівних матеріалів.
Синагога була перебудована у повоєнні роки (1957-1960 рр.), після передачі зруйнованої єврейської дільниці новоствореному заводу «Мегомметр», та використовувалась для забезпечення потреб цехів. Як протягом радянського часу, так і в наші дні можливості підійти ближче та роздивитися синагогу немає. Крім того, місцеві історики, описуючи завод та приміщення на його території, не називають будівлю синагогою, і це дає привід місцевому населенню сумніватися щодо її історичного призначення. Навіть заперечувати його – так, як це роблять власники заводу.
У 2000-му р. на замовлення Центру єврейського мистецтва при Єврейському університеті в Єрусалимі українські архітектори Олег Чорний, Володимир Сіверс, Павло Хмілевський провели дослідження та обміри цих та інших синагог Умані. Оксана Бойко, історикиня архітектури, спеціалістка з архітектури синагог, склала опис. Зараз синагоги внесено до Індексу єврейського мистецтва ім. Бецалеля Наркісса. Із кресленнями та описами синагог можна ознайомитися в відкритому доступі (російською мовою) на сайті Центру єврейського мистецтва.
Жодних позначок біля заводу, котрі хоча б стисло розповідали історію цієї синагоги, єврейського кварталу чи гетто, які також захоплювали ці сучасні території міста, немає.
Автори тексту – Олена Андронатій, Ірина Мацевко
Архівні фото:
- Макет зруйнованого нацистами єврейського кварталу, де постав завод Мегомметр. Кін. 1950-х рр. Уманський краєзнавчий музей;
- Цегляна синагога. Кін 1950-х рр. Розбудова заводу Мегомметр. Уманський краєзнавчий музей;
Детальніше про активність "Картографування об'єктів культурної спадщини Умані" за посиланням
