Будинок споруджений упродовж 1898 – 1900 рр. на замовлення Шмуеля Ланда. Судячи з форм та декору, імовірно, належить до творінь того ж архітектора, що і жіноча гімназія. На відміну від багатьох інших розкішних будівель Умані, він був оснащений каналізацією: у дворі збереглись чотири дореволюційних каналізаційних люки.
Це був прибутковий будинок, в якому у 1904 р. винаймали приміщення для проживання М.М. Ковєсніков – прокурорський наглядач; О.П. Шеіна – головний наглядач жіночої гімназії; М.Ю. Черкавский – капітан 175-го піхотного Батуринського полку; С.В. Звєгінцев – поручик 175-го піхотного полку.
Під час нацистської окупації будинок був місцем ув’язнення, страти, тортур місцевого населення. Під час визволення Умані у колишній прибутковий будинок потрапив снаряд, який сильно пошкодив будівлю.
Відновлювальні роботи були виконані В. Гайщуком під керівництвом директора технікуму механізації Н.Є. Родіна. Під час їх проведення було втрачено багатий ліпний декор інтер’єру – розетки плафонів, пілястри, карнизи. Після відновлення у 1950 р. споруда була пристосована під гуртожиток технікуму механізації. Капітальний ремонт відбувся у 1987 – 1991 рр. 4 лютого 2008 р. будинок переведено у статус житла.
Текст підготовано за матеріалами: Історія уманських вулиць: вулиця Коломенська, вулиця Леніна та вулиця Піонтковського. Випуск 2 / В.М. Давидюк // – Умань : ВПЦ «Візаві», 2012. – 236 с. – С. 81.
