На території заводу «Мегомметр» знаходиться будівля, яку дослідники вважають будівлею Великої синагоги Умані. Синагога була зведена поруч із уманським ринком – центром економічного життя, аби євреї могли тричі на день молитися й не витрачати на дорогу до синагоги багато часу.
Є припущення, що Велика синагога постала на межі XVII–XVIII ст. і протягом існування перебудовувалась щонайменше тричі. Синагога мала 28 м завдовжки і 14 м заввишки. В уманському довіднику 1914 р. будівлю було позначено як Велика хоральна синагога, і ця назва, попри неодноразові дискусії дослідників, міцно закріпилась за нею.
Саме в цій синагозі збирався рабинський суд, який, за привілеєм Потоцьких, мав вирішувати всі суперечки між євреями, а також члени кагалу – задля обговорення податків, підтримки релігійних та освітянських братств, розподілу благодійних внесків на утримання сиріт чи представників інших незаможних верств населення.
Велика синагога знаходилася в історичному єврейському кварталі, який з самого початку існування міста розвивався біля фортеці, навколо старого базару і згодом Торгових рядів. У ХІХ – на початку ХХ ст. це був район, в якому в більшості проживали євреї. Під час Другої світової війни цей район був сильно зруйнований нацистами, а майже всі євреї міста винищені. Синагога вціліла. Після війни влада приймає рішення розбудовувати цей зруйнований район промисловими будівлями, а згодом розширити житловими районами.
З кінця 1950-х рр. під час облаштування заводу «Мегомметр» приміщення колишньої синагоги було перебудоване під потреби цеху. З того часу зимові молитовні будинки, розташовані по периметру Великої синагоги, перетворилися на промислові добудови, сама синагога стала заводським приміщенням. В ньому відкрили цех № 10.
Ставши приватною власністю в часи незалежності, завод не поспішає відчиняти двері дослідникам чи туристам. Доступу до синагоги немає. Її можна побачити через огорожу заводу. Власники заводу не хочуть визнавати, що на їхній території два цехи – це старі синагоги Умані.
На початку 2000-х років дослідники Центру єврейського мистецтва Єврейського університету в Єрусалимі задокументували цю будівлю і внесли до Індексу єврейського мистецтва ім. Бецалеля Наркісса. З документацією та кресленнями синагоги можна ознайомитися на сайті Центру.
Документацію та обміри синагоги зробили львівські архітектори Олег Чорний, Володимир Сіверс, Павло Хмелевський. Опис об’єкту підготувала Оксана Бойко, історикиня архітектури, спеціалістка з архітектури синагог.
Синагога досі не значиться в списках об’єктів культурної спадщини міста. Одна з найстаріших вцілілих сакральних споруд Умані не позначена в просторі міста.
Авторка тексту – Олена Андронатій
Фото: Олена Андронатій, Ірина Мацевко
Архівні фото:
- Велика синагога до перебудови. 1957 р. Уманський краєзнавчий музей;
- Велика синагога після перебудови. Кін.1950-х рр. Уманський краєзнавчий музей.
