Картографування пам’яток Умані в проекті «ReHERIT: спільна відповідальність за спільну спадщину» відбувалося у жовтні 2018 – травні 2019 року і складалася з кількох етапів: опрацювання реєстру пам’яток архітектури, історії та культури міста, його верифікацію, укладення описів, внесення даних геолокації, фотографування об’єктів історичної спадщини, оформлення цих матеріалів як бази даних.
Головна ідея картографування:
Команда хотіла актуалізувати питання збереження архітектурних, історичних та культурних пам’яток в Умані та перспективність подальшої роботи зі спадщиною.
Ми хочемо зафіксувати історичні та культурні об’єкти міста і їх стан та створити базу даних, яка буде важливою інформаційною основою в роботі зі спадщиною для місцевих органів влади (відділів культури, туризму, освіти, планування, інфраструктури), активістів, громадських та культурних організацій, так і для центральних органів. Наприклад, Міністерство культури України зможе поповнити національну базу даних об’єктів спадщини оновленими даними по Умані.
А ще уся ця база даних може підштовхнути істориків розпочати нові дослідження, створювати нові освітні програми, відкривати нові теми і перспективи для туристичної презентації та привабливості міста використовуючи нові дестинації.
Усе починалося зі списку 150 об’єктів історико-культурної спадщини, який надав дослідникам відділ культури Уманської міської ради (укладено у 1990-х рр. і доповнений у 2000-х рр.). Та потім перелік об’єктів розширився за рахунок пам’яток, які було знищено або втрачено у ХІХ – ХХ ст. (Успенський собор, будинок Фішмана та ін.) та місць пам’яті (Алея Героїв, Сухий яр, Уманська яма). База даних включає 161 об’єкти: розширена інформація є по 46 об’єктах, фрагментарна – по 46 об’єктах, бракує інформації по 69 пам’ятках.
В процесі роботи ми з’ясували, що по багатьом об’єктам бракує точної інформації, тобто історичних даних, історичних фото. Датування багатьох об’єктів, внесених до реєстру, доволі умовне, бракує точної хронології. Заповнення цих лакун передбачає клопітку роботу з архівними документами, адрес-календарями, періодичною пресою та історичними картами.
Матеріали для картографування частково надали Уманський краєзнавчий музей, директорка Наталія Білоус (описи частини об’єктів, старі фотографії з архіву музею), Державний історико-архітектурний заповідник «Стара Умань», директор Владислав Давидюк (описи частини об’єктів, фотографії).
Над описами працювали працівники ДІАЗ «Стара Умань» Лариса Горбенко, Владислав Давидюк, Світалана Падалка, Людмила Сорокіна, Шломо Шварцман та Уманського краєзнавчого музею Лариса Гарбузова, Неля Нагорна, Вікторія Пламадяла, Оксана Слюсаренко, Людмила Терлецька, Надія Тульчинська, Людмила Шуйська. При укладені таблиці використано фотографії надані Людмилою Дронь, Сергієм Гоменюком, Маріанною Маліновською.
Опрацювання, упорядкування та систематизація матеріалів, а також укладення описів частини об’єктів та внесення пам’яток, які було втрачено або знищено, здійснив Ігор Кривошея – професор кафедри всесвітньої історії та методик навчання Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини. Більшу частину описів було зроблено на основі досліджень Владислава Давидюка.
Фото об’єктів – Сергій Гоменюк.
Ця база даних є значним інформаційним ресурсом для розширення рамок історичних досліджень, і також документування та системної роботи зі спадщиною як органів місцевої влади, так і міської громади.
База даних розміщена на порталі культурної спадщини «ReHERIT» та на ресурсах Уманської міської ради.
Обкладинка: Jeremy Thomas