6 червня 2024 року компанія BUDZIRKA разом із PRAGMATIKA.MEDIA провели захід «Архітектурна кераміка: історія, сучасність, практичні аспекти». Відомі українські архітектори, дизайнери, проєктувальники, підприємці, митці і представники ЗМІ зібралися разом, щоб дослідити історію побутування кераміки в Україні. Під час заходу обговорили значення матеріалу в ретроспективі й дослідили архітектурне керамічне формотворення.
Кераміка — один із найдавніших матеріалів, що супроводжував зміни архітектурних епох. Із розвитком технології виробництва цей матеріал набував нових форм і функцій, що виходять за рамки естетики. Без кераміки неможливо уявити творіння Гауді, Фостера чи Йорна Утзона, автора знаменитого Оперного театру в Сіднеї. В Україні кераміка стала важливим елементом оздоблення міських ансамблів. Всупереч тому, що матеріал на деякий час майже зник із загальної свідомості людей, він знову набуває актуальності, і сьогодні ми стаємо свідками своєрідного керамічного ренесансу. Архітектурні елементи, виготовлені з обпеченої глини, потрапляють під пильні погляди дослідників української культурної спадщини, кераміка все частіше з’являється в сучасних інтер’єрах або як практичний матеріал для створення монументальних фасадів.
Донедавна кераміка сприймалась як виключно декоративний матеріал, що суперечить її справжнім характеристикам. Саме про еволюцію кераміки та її властивості в умовах високих технологічних та екологічних стандартів детальніше розповіли спікери заходу.
Святослав Шилін, CEO компанії BUDZIRKA. Фото: Юрій Ферендович
Вечір відкрив Святослав Шилін, CEO компанії BUDZIRKA, символічно порівнявши побутування кераміки з бурхливими подіями сьогодення, адже матеріал, який щедро віддає тепло, здатний ділитися ним і в умовах, коли Україну цього тепла намагаються позбавити.
«Сьогодні в нашому Просторі ми працюємо на генераторі й не дозволяємо обставинам нас зупинити. Тож тема кераміки дивовижним чином пов’язана із сьогоднішнім вечором, оскільки вона потребує тепла та світла — такого, яке ми з вами зараз створюємо. Окрім тепла, кераміка потребує ідеї й команди навколо неї, тож давайте створимо цю команду разом».
Промову Святослава продовжила Анастасія Веснянка — маркетингова директорка BUDZIRKA: «Сьогодні я буду уважним слухачем разом із вами, бо знаю, наскільки дивовижним матеріалом є кераміка. Вона вбирає в себе енергію творця, душу митця, майстерність гончаря та уяву архітектора. Вона передає цю енергію всім, хто на неї дивиться, хто її торкається. Сьогодні ми відкриваємо живе джерело цієї енергії, яке запалює серця й надихає на нові звершення».
Анастасія Веснянка, маркетингова директорка BUDZIRKA. Фото: Юрій Ферендович
Першу частину події присвятили минулому української кераміки. Архітекторка Тетяна Добровольська, донька Анатолія Добровольського, головного архітектора Києва (1950–1955 рр. — Прим. ред.), поділилася спогадами про роботу батька, коли той проєктував ансамбль головної вулиці країни.
«Ні до, ні після такого використання кераміки не було в жодному іншому проєкті. Хрещатик, зведений з 1949 по 1953 рік, став символом архітектурного керамічного феномену», — Тетяна Добровольська
«Після впровадження в СРСР архітектурної реформи, спрямованої на боротьбу з архітектурними надмірностями, багато проєктів зазнали змін. Серед них був і проєкт готелю “Україна”, який було значно спрощено.
Тетяна Добровольська, архітекторка, донька Анатолія Добровольського, головного архітектора Києва (1950–1955 рр.). Фото: Юрій Ферендович
Проте кераміка на Хрещатику залишилася носієм національної ідентичності, включно з українською символікою. Архітектори, зокрема мій батько Анатолій Добровольський, свідомо впроваджували ці елементи, роблячи все можливе, щоб приховати їхнє справжнє походження. Вони їздили до Португалії, звідки привозили замальовки, які використовували як прикриття. Коли їх звинувачували в українському націоналізмі, вони стверджували, що черпали натхнення з іспанських і португальських мотивів. Це надало архітектурі Хрещатика інтернаціонального звучання, одночасно зберігши національну самобутність», — розповіла Тетяна Добровольська, поділившись унікальними архівними документами тих часів.
Продовжила історичну частину заходу Єлизавета Євсєєва, архітекторка й кураторка досліджень Новокаховського товариства охорони культурної спадщини. Вона розповіла про монументальне мистецтво в архітектурі Нової Каховки та про трагічну долю творчості митців, які стали жертвами репресій радянських часів.
Єлизавета Євсєєва, архітекторка й кураторка досліджень Новокаховського товариства охорони культурної спадщини. Фото: Юрій Ферендович
«За часів радянського союзу Нова Каховка стала експериментальним містом для розвитку національного монументального мистецтва, спираючись на традиції українських бароко та модерну. Однак постанова про боротьбу з надмірностями 1955 р. не дала можливості впроваджувати ці напрацювання, а руйнівні тенденції 2000-х поставили під загрозу існування спадщини міста. Сьогодні його знищує війна. Від 2011 року ми співпрацюємо з реставраторами з України та Польщі, щоб відновити та популяризувати цю спадщину не лише локально, а й у всіх містах України. Ми проводимо майстер-класи з автентичних технік і заохочуємо людей відтворювати ці практики сьогодні. Це наш внесок у збереження української ідентичності в контексті світової культури».
Залишаючись носієм культурного коду, кераміка з’являється в архітектурі не лише як прояв традицій, але і як найактуальніший для сучасного будівництва матеріал. Про практичні аспекти використання кераміки в архітектурних проєктах розповів Святослав Шилін. Зокрема, він продемонстрував семпли керамічних елементів, які були використані в реалізації фасадів медичного центру «Оберіг», Cosmo Multimall та «МегаМаркет».
Святослав Шилін, CEO компанії BUDZIRKA. Фото: Юрій Ферендович
За його словами, фасадна кераміка набуває все більшої популярності й може посісти топові позиції у списку вподобань українських архітекторів і девелоперів.
«Керамічний бум триває, і ми будемо свідками того, як саме українська кераміка набирає обертів. Оскільки наша країна має близько 10 відсотків світових запасів каолінової глини, ми можемо опанувати цей величезний потенціал і створити попит на архітектурну кераміку. Беручи безпосередню участь у цьому відродженні, ми прагнемо представити наш Простір BUDZIRKA не тільки як комерційну платформу, але і як місце, де народжуються нові ідеї та знайомства. Ми впевнені, що маємо чим поділитися, адже кераміка — це глибока і захоплююча тема», — зазначив Святослав Шилін.
Тему практичного застосування кераміки в будівництві продовжив давній партнер BUDZIRKA Іван Дубік, власник монтажної компанії «Наш Стандарт». Його доповідь була сфокусована на реаліях роботи з інвесторами, де виконавцям важливо дотримуватись жорстких термінів і бюджетів, заданих замовником.
Іван Дубік, власник монтажної компанії «Наш Стандарт». Фото: Юрій Ферендович
«Надійність і легкість монтажу — це ключові переваги кераміки»
«Надійність і легкість монтажу — це ключові переваги кераміки для мене. Всупереч вазі, легкий монтаж означає швидкість, а швидкість — це гроші для інвесторів і для нас. Кожна зекономлена година має значення, як на будівельному майданчику, так і в подальшій експлуатації будівлі», — наголосив Іван Дубік.
Арсеній Насіковський, молодший партнер групи компаній DIM. Фото: Юрій Ферендович
Арсеній Насіковський, молодший партнер групи компаній DIM, у своїй доповіді на прикладі проєкту ЖК Lucky Land розповів про використання кераміки в екстерʼєрах, зокрема про те, як цей матеріал дозволяє поєднати в архітектурі актуальне і традиційне.
ЖК Lucky Land, за його словами, складається із шести кварталів, поєднує в собі футуристичні та традиційні підходи, створюючи баланс між природою й урбаністичним середовищем. Арсеній, зокрема, звернув увагу на такі переваги кераміки, як довговічність, благородне старіння, шумоізоляційні та теплопровідні властивості, які роблять її ідеальним матеріалом для сучасної архітектури.
«Однією з головних переваг кераміки для нашого проєкту є її довговічність і благородний вигляд, що зберігається за роки експлуатації. Завдяки своїм акустичним та ізоляційним властивостям вона здатна створювати додатковий шар затишку. Фасади наших будівель поєднують різні матеріали, з яких 19% містять кераміку. Деякі будівлі частково інтегрують кераміку, інші ж повністю облицьовані керамічною плиткою», — заявив Арсеній Насіковський.
Підбиваючи підсумки практичної частини івенту, Дмитро Аранчій, архітектор і засновник студії Aranchii Architects, розповів, як кераміка використовується в параметричній архітектурі. Дмитро акцентував увагу на підході, що дозволяє створювати індивідуальні проєкти, адаптовані до специфічних умов і потреб замовника, одночасно оптимізуючи використання матеріалів і витрати. Йшлося про нові функціональні можливості кераміки, яких вона набула завдяки сучасним технологіям, і про потенціал керамічних матеріалів у параметричному дизайні для створення стійких та інноваційних архітектурних рішень.
Дмитро Аранчій, архітектор і засновник студії Aranchii Architects. Фото: Юрій Ферендович
«Форма не є самоціллю; форма переходить у функцію й утворює тектоніку»
«Архітектурна кераміка зараз — радше декоративний матеріал. Сестра архітектурної кераміки, цегла, більше використовується для конструкцій, але за допомогою автоматизованого виробництва набуває як естетичних, так і, що не менш важливо, конструктивно-тектонічних властивостей, коли форма може бути розмаїтою за геометрією конструкції та більше відповідати функції (навантаженню). Цегла більше не пазл, який можна скласти одним-єдиним способом, а радше конструктор з умовно безмежними варіаціями.
Костянтин Ковшевацький, ведучий заходу, головний редактор PRAGMATIKA.MEDIA та Дмитро Аранчій, архітектор і засновник студії Aranchii Architects. Фото: Юрій Ферендович
Важлива частина попереднього необпеченого агрегатного стану архітектурної кераміки, глина, становить неабиякий інтерес для науковців. У швейцарському університеті ETH проводяться успішні дослідження з побудови оболонок із “м’якої цегли”, як роборуками, так і дистанційно-балістично.
Сучасні методи автоматизованого виробництва та комп’ютерна симуляція роблять можливим створення поверхонь, що краще сприймають і розподіляють навантаження. Це дозволяє кераміці бути не лише декоративним елементом, а й частково приймати навантаження. Зараз ці конструкції вже можуть бути напівсамотримальні: вони мають каркас і мінімальну поверхню, яка рівномірно розподіляє навантаження (приклад — дослідження школи Bartlett). Роботизовані способи виготовлення за принципом 3D-друку дозволяють створювати складні структури з високою точністю. Важливою є генерація нових архітектурних форм за допомогою точних розрахунків. Цей метод забезпечує оптимізацію, адже завдяки сучасним технологіям більш міцні (і часто водночас більш цікаві) структури можна реалізовувати з використанням меншої кількості матеріалів», — розповів Дмитро Аранчій.
Традиційні матеріали та методи стають ключем до майбутнього, поєднуючи в собі вивірену часом сталість з інноваційними технологіями, каже Аранчій. На його думку, кераміка була й залишиться матеріалом, що здатний значно впливати на розвиток архітектури в майбутньому.