Музей караїмської історії та культури - це наймолодший музейний заклад у складі Національного заповідника «Давній Галич». Він відчинив свої двері для відвідувачів 4 листопада 2004 р. – до десятої річниці створення установи. Експозиція музею знайомить відвідувачів із релігійними та культурними традиціями караїмів, суспільним та побутовим життям караїмської громади Галича.
Караїми – невеликий тюркомовний народ, представники якого сповідують караїмізм. Початки їх історії сягають середини VІІІ ст. н. е. - часу, коли у Багдаді, на території сучасного Іраку (тодішнього Аббасидського халіфату), почав свою релігійну проповідь Анан бен Давид. Караїмська громада Галича ніколи не була дуже великою, але ревно дотримувалася своїх звичаїв і релігійних обрядів. В Галичі про караїмів нагадує вулиця Караїмська зі встановленим у 2019-2020 р. пам'ятним знаком на місці зруйнованої кенеси - караїмської святині. Про це відвідувачі більше дізнаються, якщо завітають у Музей караїмської історії та культури. Тут зберігаються культові та обрядові речі караїмської громади Галича та релігійні книги, інвентар караїмського храму-кенаси. Тут ви можете побачити ризу та молитовний шарф газана, караїмського священнослужителя, його печатку та штемпель кенаси. Поряд - пам'ятна книга з кенаси, в якій записували свої враження гості, що відвідували Галицьку громаду. Книга розпочата 21 серпня 1926 року. В ній – записи членів караїмської конференції, на якій вибирали гахама (верховного священнослужителя) і запис самого гахама Серайї Марковича Шапшала, а також професора-тюрколога Ягеллонського університету Тадеуша Ковальського (1934 р.), членів італійської антропологічної комісії 1934 р. на чолі з Коррадо Джіні; вченого Кінесбая Мусаєва, який працював у Галичі над створенням граматики караїмської мови, та ін.
Основні завдання/функції/послуги організації: науково-дослідна робота, музейна діяльність, виявлення, збереження, дослідження, популяризація історико-культурної спадщини караїмів Галича.