Протягом двох днів у Львові тривав міжнародний Форум «Культурний Фронт. Мистецтво Перемоги», який відбувався в двох чарівних локаціях Львівщини – Палаці Потоцьких у Львові та Золочівському замку. Учасники заходу з України, США, Польщі, Італії та країн Балтії розглядали питання, як зберегти культурну спадщину України в умовах війни.
Організаторами форуму виступили БФ «Підгорецький замок», Львівська національна галерея мистецтв ім. Бориса Возницького, «Благодійний фонд польсько-українського партнерства» та Польське братство кавалерів Гутенберга. Підтримку заходу надав відділ преси, освіти та культури посольства США в Україні.
Головна тема форуму – вплив російського вторгнення на культурні заклади, зокрема музеї. Директорка Херсонського обласного краєзнавчого музею Ольга Гончарова вражала учасників своїм розповіддю про те, як під час вторгнення до музею вкрадено близько 20 тисяч експонатів.
«Озброєні люди вказали охоронцю не втручатися. Приїхали на фурах, було близько 70 осіб. Швидко забирали та вивозили. Це було добре організоване пограбування, вони точно знали, де знаходяться цінності. Зникли найцінніші експонати – колекція зброї, нумізматика, археологічні артефакти та вироби з дорогоцінних металів», – ділиться Ольга.
Постраждали історичні пам’ятки не лише на сході, але й на заході України. Генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв ім. Бориса Возницького Тарас Возняк розповідав про відновлення Золочівського замку, який був атакований ворожою ракетою у червні 2022 року. Після цього цінні полотна з Львівської галереї були евакуйовані до музеїв Польщі, країн Балтії та Західної Європи, щоб врятувати їх від знищення та презентувати європейцям українську культуру.
Чи можна покарати Росію за злочини, включаючи ті, що вчинені проти української культури? Директор Національного музею революції гідності Ігор Пошивайло вважає, що так, але це буде надзвичайно складно. Над цим питанням працює Штаб порятунку спадщини, яким він є співкоординатором.
«Притягти рф за її злочини проти культури реально і можливо, хоча й непросто. Це не спринт, а марафон, який потребує зусиль на різних рівнях – національному та міжнародному. Для цього потрібно вносити зміни до міжнародної судової системи, системи колективної безпеки, міжнародного права у сфері захисту культурної спадщини та громадян. І в цьому контексті є можливість почати важливий процес оновлення, адаптації до теперішніх умов і створення ефективних інструментів, щоб покарання росії за її злочини відбувалося швидко і надійно, і не було можливості уникнути цього», - вважає пан Ігор.
Важливо, що Україна не залишилася на самоті в охороні своєї культурної спадщини. Захищати її, відновлювати, повертати вкрадене допомагають колеги з різних країн – Сполучених Штатів, Європейського Союзу. Як завжди, першою підставила плече сусідня Польща.
Міхал Міхальський, керівник експертного відділу Національного інституту з питань польської культурної спадщини за кордоном Polonika розповів, як інститут співпрацює з культурними інституціями на західі та у центрі країни.
«Після початку війни ми почали тісно співпрацювати з міською владою Львова для забезпечення пам’яток культури. Але швидко ця робота поширилася на всі західні та центральні регіони України. Минулого року ми допомогли у забезпеченню 300 культурних споруд – церкви, костели, замки, синагоги. Зокрема, обладнали спеціальним противогневим оснащенням. Також працювали польські реставратори, які займалися відновленням культурних споруд», - розповів пан Міхал.
Ще один важливий напрямок роботи, за його словами - фотофіксація об’єктів історико-культурної спадщини методом 3D – таким чином було оцифровано понад 30 об’єктів. Адже це найбільш ефективний спосіб цифровізації споруд, який дає розуміння розміру, передає колористику, інтер’єр, окремі деталі. Це потрібно для того, щоб в разі знищення об’єкту культурної спадщини його можна було відновити за оцифрованим зразком.
Про те, що українські культурні пам’ятки можуть безслідно зникнути, говорив під час Форуму і Дмитро Антонюк, дослідник і автор книг про замки польських родів на території України. За його власним досвідом, деякі споруди перебувають у такому жалюгідному стані, що можуть скоро зникнути. І тим, хто хоче на власні очі побачити унікальні старовинні замки чи церкви, варто поквапитися. А для того, щоб потрапити туди, можна скористатися детальною мапою у книзі пана Дмитра.
Відновлювати українські пам’ятки культури до України приїхали й італійські реставратори. Одна з них – президентка Федерації реконструкційних та енергетичних компаній Finco Карла Томазі, яка нині займається реставрацією собору Святого Марка у Венеції, та член-засновник Асоціації «Реставратори без кордонів» П’єро Корона, який має досвід відновлення будівель після війни – у Сирії, Іраку та Балканських країнах. За словами італійських спеціалістів, їхнє завдання – поділитися досвідом та найкращими європейськими практики відновлення пошкоджених будівель з українськими колегами.
А на думку засновниці проекту Спадщина.UA, директорки ТОВ «Палац Розділ» Ганни Гаврилів, ще один ефективний спосіб зберегти культурну спадщину України – передавати її об’єкти у приватні руки. Це забезпечить їм належний догляд і значно продовжить життя. Вже є успішний досвід такої співпраці: українська інвестиційна компанія EFI Group стала новим власником палацу Лянцкоронських-Жевуських у Роздолі на Львівщині і планує його відроджувати.
«Зараз відбувається потрапляння об’єктів культурної спадщини у приватні руки. І це не вирок, а можливість зберегти її. Тому що це дає можливості для нового ресурсу, приватних коштів. І це відкриває нові можливості і для самих об’єктів спадщини, і для власника, і для громади. Бо якщо об’єкт потрапляє до приватної власності, то новий господар сплачує до місцевого бюджету податок на нерухомість, за оренду землі, створює робочі місця, зобов’язується утримувати та зберігати його тощо», - зазначає пані Гаврилів.
Учасники Форуму спростували міф, що культура під час війни – неважлива. На їхню думку, це важлива частина нашої національної ідентичності, яка, в тому числі, відрізняє нас від росіян. Саме тому так важливо зберігати унікальні історичні пам’ятки та залучати до цього процесу весь світ.
«Культурний Фронт. Мистецтво Перемоги» – це перший міжнародний Форум, присвячений збереженню культурної спадщини в Україні. Організатори обіцяють, що подібні заходи проходитимуть регулярно.