Місто говорить. Навчальна гра про практики пам’ятання в міському просторі. | ReHERIT
  • Для освітян

    Місто говорить. Навчальна гра про практики пам’ятання в міському просторі.

    • 30 Листопад, Понеділок

Місто має багато шарів, які приховують або відкривають історії з минулого. Місто говорить із нами через пам’ятники, меморіали, міську скульптуру, комеморативні простори та місця «не пам’яті». Місто може про когось кричати, про щось шепотіти або ж мовчати. Деякі місця запрошують до взаємодії, переосмислення та інтерпретації. Інші — хочуть бути прочитаними.  Разом усі ці простори та об’єкти творять мову, якою місто розповідає про власне минуле. Проте ця розповідь не пишеться однією мовою, бо формується різними людьми і групами. Місто говорить голосами мешканців і мешканок, які живуть тут і тепер, але не завжди відображає внесок спільнот, які жили тут упродовж століть. Місто говорить про події, людей, трагічне минуле, про те, чим хоче пишатись, і те,  що хоче затерти і забути. Місто може про когось кричати, про щось шепотіти або ж мовчати. Деякі місця запрошують до взаємодії, переосмислення та інтерпретації. 

Часто, об’єкти в просторі, промовляють до нас інтенсивніше, ніж підручник чи академічне дослідження. Інколи місця «не пам’яті» говорять голосніше, ніж масштабні скульптури на постаментах. Символічні простори міста можуть розповісти нам про політику пам’яті,  ідеології та пам’ять соціальних груп,  про минуле, яке ми героїзуємо і минуле, яке не хочемо пам’ятати. Часто ці місця закликають до формулювання запитань, рідше — дають однозначну відповідь.

Навчальна гра про символічний простір міста — запрошення подивитися на звичні міські маршрути з різних перспектив, можливість бачити втілену пам’ять та відчитувати змісти. 

Фокусом стали: пам'ятники, меморіали, комеморативні простори, фігури міського пейзажу та публічні місця навколо них. Символи, що виступають ідентифікаторами, сучасним зрізом, який показує нашу дистанцію до подій минулого.

Ігри — прості, пізнавальні і водночас як для дітей різного віку, так і для дорослих. Такий спосіб передачі інформації може стати хорошим інструментом презентації історії. Підходи ігрофікації є популярними у світових освітніх практиках. Однією з основних цілей гри є те, що вона має підштовхувати людей замислитися. 

Тиражована аналогова версія гри поширена серед освітніх закладів міста, а також розташована у Центрі міської історії.
Цифрову версію гри можна роздрукувати та використовувати в навчальних цілях. 

Організатор програми: Центр міської історії
Розробники: Христина Бойко, Ірина Магдиш

Візуальна частина: Оксана Нестеренко

Відкрий спадщинуДізнавайтесь цікаве про культурну спадщину