• Новини

    Львів у Другій світовій війні, спільна спадщина та історична пам’ять: про що говорили на воркшопі для гідів у Львові

    • 12 Грудень, Четвер

6-7 березня 2019 р. у конференц-залі Центру міської історії відбувся воркшоп для гідів «Складні сторінки спільної історії: розповідаючи про Другу світову війну у Львові». Захід є частиною практичної програми «Розробка та пілотування матеріалів для гідів зі складних тем спільної історії Львова», розробленої в межах проекту «ReHERIT: спільна відповідальність за спільну спадщину».

З літа 2018 року стартував дворічний проект «ReHERIT: спільна відповідальність за спільну спадщину», що реалізується у Львові та Умані. Воркшоп «Складні сторінки спільної історії: розповідаючи про Другу світову війну у Львові» — одна з активностей проекту, яка передбачає навчальну програму про складні теми мультикультурного минулого Львова, з конфліктними сюжетами різних історичних пам'ятей та їхніх сучасних інтерпретацій для гідів-екскурсоводів.

За словами Ірини Мацевко, координаторки проекту ReHERIT від Центру міської історії Центрально-Східної Європи, тема Другої світової війни є важливою, оскільки така історична спадщина належить не одній спільноті і часто стереотипізована або політизована. «Гідам і дослідникам складно працювати з цією темою. На цьому воркшопі ми ставимо питання, як правильно комунікувати цю тему, як працювати з джерелами, рефлексувати та осмислювати, чому важливо показувати різні точки зору та не виходити за межі національних наративів, як говорити про це з різними аудиторіями туристів, які приїжджають до Львова», — говорить Ірина Мацевко.

Матеріали, які використали під час воркшопу, були поділені на 5 підтем: радянська окупація, колаборація та співпраця, топографія Голокосту, моделі поведінки цивільного населення та закінчення війни.

На думку учасниці та співавторки воркшопу, Інни Золотар, гіда-екскурсоводки, дуже багато тем, які обговорюються на тренінгу, важливі саме через питання від туристів. «Коли я починала працювати гідом, помітила, що навіть серед гідів єврейська тематика не була присутня або достатньо презентована. А зміни відбуваються у зв'язку з тим, що ми дійсно стаємо, як би смішно це не звучало, більш відкритими до світу. І до нас все більше і більше приїжджають люди із запитом на єврейську спадщину або люди, які до певного моменту боялись і не знали, наскільки можна обговорювати цю тему. Я дуже рада, що на нашому воркшопі є представники з інших міст. Тому що обговорювати ці теми всередині країни ми ще теж не почали», — говорить Інна Золотар.

Для Володимира Чапліна, гіда-екскурсовода з Одеси, теми, які опрацьовують на воркшопі, важливі і корисні у його роботі. «Я працюю в музеї історії євреїв Одеси і також проводжу екскурсії містом. Моя спеціалізація — єврейська спадщина і історія усього міста Одеси зокрема. Після воркшопу я зрозумів, що акценти і теми, які ми пропрацьовували у Львові, можна взяти до Одеси. Наприклад, тему "колаборації": ставлення і мотиви людей до колаборації з окупантами», — розповідає Володимир Чаплін.

Воркшоп — це не тільки дискусії довкола матеріалів, які в подальшому гіди зможуть використовувати у своїй роботі. Важливими також були й тренінги із дослідникам, які працюють зі складними аспектами Другої світової війни.

За словами Ірини Брунової-Калісецької, психологині, яка проводить тренінги з питань попередження та трансформації конфліктів, певні комунікаційні процеси, які виникають між людьми з різною історичною пам'яттю і різною ідентичністю можуть призводити до конфліктів. «Моя функція сьогодні — показати гідам, яким чином і що саме в їхній роботі може бути тригером і викликати певні емоції у туристів. Що допоможе гіду, який розповідає історію свого міста в контексті Другої світової війни, повернутися в професійну позицію з позиції протистояння, скажімо, українця і єврея чи українця і поляка. Під час воркшопу присутні також навчаться формулювати свою розповідь так, щоб враховувати емоційність і конфліктність, зменшити спротив і дозволити відвідувачу почувати себе краще під час екскурсії», — говорить Ірина Брунова-Калісецька.

Андрій Усач, історик і науковий консультант, говорить про те, що має запит на статистичні дані про кількість жертв під час другої світової, як від присутніх на воркшопі гідів, так і від туристів. «Гіди дійсно зацікавлені в отриманні знань про цей складний для розуміння період. Під час воркшопу учасники активно обговорювали теми, задавали питання інколи досить неочікувані. Наприклад про те, чому жертвами голокосту вважаються тільки євреї, бо людей, які рятували євреїв теж вбивали. Ми дійшли висновку, що якби нацисти не вбивали євреїв, то і ці рятівники теж залишились би живими. Це показує те, наскільки гідам важко знаходити інформацію, адже її дуже багато, багато компетентних і абсолютно некомпетентних авторів наповнюють цей інформаційний простір своїми тезами», — розповідає Андрій Усач.

Обкладинка: Anna Dudková
Фото: ReHERIT

Відкрий спадщинуДізнавайтесь цікаве про культурну спадщину