Івано-Франківськ: успішне втілення ідеї ресайклінгу у процесії реновації на Промприладі | ReHERIT
  • Новини

    Івано-Франківськ: успішне втілення ідеї ресайклінгу у процесії реновації на Промприладі

    • 04 Жовтень, Вівторок

Близько 3.5 млн т – саме стільки будівельних відходів щороку потрапляють на сміттєзвалища. У зв’язку з війною та масовими руйнуваннями інфраструктури їх об’єми значно зростуть, тому вже зараз українська влада напрацьовує шляхи переробки та повторного використання будівельних залишків.

Ідею ресайклінгу реалізовують у процесії реновації на Промприладі. Так поєднують дві основні цінності: екологічність та збереження історичної пам’яті. Для цього використовують клінкерну плитку, виготовлену зі старовинної австрійської цегли, датованої кінцем 19 століття. Наразі вона оздоблює фасад корпусу А по вул. Мельника, розповідають на сторінці Promprylad.Renovation.

Перед архітекторами стояло завдання максимально зберегти автентичність споруди. Спершу навіть хотіли залишити фасад таким, яким він був. Але в такому випадку будівля не виконує вимог енергоефективності. Для того, щоб вийти на нормальні показники, робили утеплення фасаду мінватою. Вона трохи дорожча, ніж пінопласт, але негорюча, а відповідно це про більшу безпеку та екологічність.

Далі постало питання оздоблення. За архітектурною концепцією фасад будівлі першої черги виконується з клінкерної плитки. Плитка такої якості як було запроєктовано, виробляється в Нідерландах, Німеччині, Бельгії, і її вартість складає 29 – 40 євро за квадрат.

За словами керівника з розвитку будівництва «Промприлад.Реновація» Олександра Токмиленко, фахівці придумали рішення, яке дозволяє не імпортувати дорогий матеріал, а використати локальний, перероблений матеріал. Річ у тому, що по технології для виготовлення клінкерної плитки спочатку виготовляють цеглу, з якої потім алмазною пилою відрізають бокові сторони. Фахівці закупили клінкерну цеглу із розібраних будівель, які не мають статусу архітектурної пам’ятки, і власними силами нарізати з неї плитку. Фасад одного із корпусів вже зроблений за цією технологією.

В Україні у цій ніші працюють компанії-колекціонери будівельного антикваріату. Вони займаються продажем матеріалів, що походять з часів Австро-Угорської імперії, а якістю цілком придатні для оздоблення сучасних будівель.

 «Цій австрійській цеглі вже майже 150 років. І замість того, щоб опинитися на сміттєзвалищі, вона на стільки ж років стане окрасою одного з корпусів Промприладу. Такі інновативні рішення дозволяють досягати одразу кількох цілей: по-перше, ми підтримуємо локальний продукт, це наша цегла і над її обробкою працюють наші майстри. По-друге, вторинне використання не потребує додаткових ресурсів, необхідних для виготовлення нової цегли. Ми даємо друге життя матеріалу, який вже виконав своє перше призначення. По-третє, повторно використати стару цеглу виявилося на 30% дешевше, ніж закупити нову. Ми навіть почули думку, що наша клінкерна плитка дуже схожа на Brooklyn – керамічну плитку від європейського виробника. Схожі сценарії відбулися під час післявоєнної відбудови Варшави. Через брак будматеріалів цеглу використовували повторно, будівельне сміття перемелювали в бетон, вцілілі елементи побуту застосовували в реконструйованих будівлях. У підсумку повстале з руїн місто внесли до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. За майже століття потому ця практика стане частиною поняття «кругової економіки». Промприлад.Реновація вже застосовує цей підхід, що допомагає максимально дбайливо ставитися до реновації історичних будівель, не завдаючи при цьому екологічної шкоди», – додав Олександр.

Відкрий спадщинуДізнавайтесь цікаве про культурну спадщину