Запрошуємо на міську прогулянку Інни Золотар “Місто Лема: простори травм та (не)пам’яті”.
Весною 1945 року Станіславу Лему двадцять чотири роки. Він є студентом другого курсу Медичного університету та активно готується до екзаменів. Успішно склавши іспити, він разом з батьками сідає на потяг, що їде на захід Польщі, перетинає радянсько-польський кордон та виходить з потяга у Кракові, який стане його новим домом. Саме у Кракові він остаточно вирішить стати письменником, зустріне Барбару, стане батьком та побудує свій дім.
Лем більше не повернеться до Львова, проте поступово ставатиме присутнім у місті: про нього будуть згадувати, його цитуватимуть, його книги будуть перекладати та читати. Опис Львова Лема та його улюблених цукерень увійде до канону уявлення міста та містян про себе, про те, яким було життя до Другої світової війни. Місто пишатиметься Лемом.
Проте гордість за Лема як львів’янина вимагає наших зусиль для пошуку відповідей на деякі питання. Головне з них: чому попри всі можливості та запрошення, як у радянський період, так і в часи відкритих кордонів, Лем фізично ніколи до Львова не повернувся?
Під час міської прогулянки “Місто Лема: простори травм та (не)пам’яті” ми шукатимемо відповіді на це питання у львівському просторі, говоритимемо про шрами міста й травми Лема як відображення ХХ століття, віднайдемо натяки історії в міському просторі та поміркуємо про те, як (не)повернення Лема може допомогти сучасним львів’янам зустрітись з (не)пам’яттю та вибудовувати власні стосунки з містом, спираючись на досвід попередніх поколінь.
Участь у міській прогулянці безкоштовна за умови попередньої реєстрації. Місце зустрічі ми повідомимо окремо.
Прогулянка відбудеться в межах публічної програми проєкту “REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину” — “Плетива спадщини“. “REHERIT 2.0” реалізується Центром міської історії та Центром “Регіональний розвиток” Агенції економічного розвитку PPV за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Ця публікація була створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її наповнення є винятковою відповідальністю партнерів проєкту “REHERIT 2.0” і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
