21 лютого відбулася лекція краєзнавиці Олени Гумінської “Пам’ять у деталях: маленькі історії міських просторів”, що була присвячена історії міжвоєнного Рівного.
В основі зустрічі були публікації польського журналіста Олександра Піскора, який у 1930-х роках писав репортажі про Рівне для варшавської газети “Просто з мосту”. Його тексти – це уважний погляд на ритм, на той момент, прикордонного міста, соціальні контрасти, атмосферу вулиць і повсякденне життя рівнян. Переклади та дослідницькі доповнення Олени Гумінської відкрили ці матеріали по-новому, поєднавши журналістські спостереження з архівними матеріалами та сучасними краєзнавчими дослідженнями.
Під час події ми спробували скласти складну та цілісну картину тогочасного життя, звернувшись до цікавих фактів із текстів Піскора:
- журналіст називав Рівне “містом чотирьохсот президентів” через велику кількість дрібних організацій та товариств, які активно діяли в тодішньому місті та мали своїх голів – “президентів”;
- мешканців району “Кавказ” автор вважав поколінням бідняків, описуючи цю частину міста як занедбане передмістя, однак сьогодні ця територія сприймається як майже центральна частина Рівного, що, своєю чергою, демонструє розвиток та кардинальні зміни міста;
- певний час у місті діяв офіційний документ, відповідно до якого мешканцям будинків на центральній вулиці безкоштовно роздавали квіти з проханням виставляти їх на підвіконнях і таким чином прикрашати головну вулицю міста. На жаль, попри добрі наміри, ця ініціатива не мала очікуваного успіху.
Особливо цінними стали доповнення від гостей події, які поділилися власними родинними історіями про минуле міста. Ці особисті спогади додали до архівних матеріалів живі деталі, емоції та пам’ять поколінь.
REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину реалізується Центром міської історії та Центром “Регіональний розвиток” Агенції економічного розвитку PPV за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Ця публікація була створена завдяки фінансовій підтримці Європейського Союзу. Її наповнення є винятковою відповідальністю партнерів проєкту “REHERIT 2.0” і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
