Метою проєкту було переосмислення історичних особливостей прикордонних регіонів, підкреслення культурного багатства та європейської спадщини як ключового ресурсу для місцевого розвитку. Особливу увагу приділяли розбудові інклюзивного культурного середовища.
У межах ініціативи основними напрямками роботи стали підготовка гідів та вчителів, розробка ознакування об’єктів культурної спадщини у двох містах, а також реконструкція площі у Львові, яка є прикладом сучасного трактування спільної спадщини в громадському просторі.
Проєкт зосереджувався на осмисленні особливостей історії прикордоння, багатства та великого потенціалу європейської спадщини, як надбання для місцевого розвитку та розбудови різноманітного та інклюзивного культурного середовища. У рамках проекту основними напрямками була робота з гідами та вчителями, розробка ознакування об`єктів культурної спадщини у Львові та Умані та реконструкція площі у Львові як зразок сучасного трактування спільної спадщини у громадському середовищі сучасного міста.
Під час археологічних досліджень знайдено залишки міського оборонного муру та фундаменти будівель, які ознаковані в мощенні. Також локалізовано криницю, що була осередком площі.
Цей проєкт повертає її не лише у формі фонтану - сучасна криниця реферує до проекту середини XIX століття, який був реалізований на цьому місці. Водночас це місце пам'яті, оскільки криниця була одним з головних місць зустрічей мешканців, які були сусідами. Над проектом нової інтерпретації криниці працювала команда Центру міської історії у співпраці з істориками з різних країн та гідами зі Львова. На цямринні криниці можна побачити вибрані імена львів'ян та львів’янок, які мешкали довкола площі з кінця XIX і до Другої світової війни та були записані у адресні книги різних років. Їхні імена та професії написані ідиш, польською та українською мовами і передають насичене та сповнене змін життя цієї дільниці.
Відкриття оновленої площі відбулося під час Європейських днів єврейської культури та спадщини, темою яких став «Діалог».