Національний музей Голодомору-геноциду — єдиний у світі музей, присвячений геноциду українського народу в 1932-33 роках. Музей відіграє важливу роль у громадянському вихованні молодого покоління, формуючи усвідомлення необхідності збереження Української держави як одного із головного способу захисту від геноциду. Важливим завданням Музею Голодомору є нагадування про українську ідентичність, яку намагалися замінити радянською. Музей виконує роль посередника в процесі передання спогадів та інформації про Голодомор, демонструючи зв’язок поколінь української нації, та зберігає пам’ять про спробу її знищення.
Знання про історію Голодомору, які надає музей, порушують питання моралі — плекання поваги до пам’яті жертв, співпереживання та переосмислення власних поглядів на життя, яке є найвищою цінністю.
В основу діяльності Музею входить:
- організація та проведення наукових досліджень історичних джерел про події тих часів з метою виявлення документальних свідчень про Голодомор та створення умов уведення їх у науковий обіг;
- складення зведеного реєстру документальних свідчень, створення баз даних та впорядкування спогадів очевидців Голодомору;
- проведення наукових конференцій, форумів, симпозіумів, подіумних дискусій, семінарів, круглих столів тощо;
- інформування громадян про злочин геноциду, вчинений комуністичною владою проти Українського народу, шляхом проведення лекцій, уроків, кінолекторіїв, показу фільмів про Голодомор;
- організація та проведення заходів з увічнення пам’яті жертв Голодомору;
- розробка та організація інших форм музейних комунікацій на основі експозиції та виставок з використанням інформаційних технологій.
- створення стаціонарних експозицій та виставок.