Соціологічне дослідження культурної спадщини Умані та Львова 2018

Стан і основні проблеми культурної спадщини Львова та Умані: від експертних суджень до запитів населення міста.

Під час першого року проекту «ReHERIT» було проведено по два соціологічних дослідження у Львові та Умані на основі кількісних і якісних методів. Дослідження на основі кількісних методів включило 800 особистих інтерв’ю за стандартизованим питальником у кожному місті, проведених за місцем проживання респондентів у листопаді 2018 р. Вибірка дослідження — квотна, репрезентативна за віком та статтю для дорослого населення Львова та Умані, відповідно. Дослідження на основі якісних методів включило фокус-групові інтерв’ю за напівстандартизованим гайдом, проведених з експерт(к)ами у питаннях культурної спадщини міста (5 інтерв’ю у Львові та 4 в Умані) у листопаді-грудні 2018р.

Метою досліджень було виявлення специфіки проблем роботи з культурною спадщиною серед різних категорій експертів, а також наявних запитів щодо культурної спадщини міста серед населення кожного з міст.

Найбільш важливі питання, пов’язані з культурною спадщиною Львова, стосувалися питань інфраструктури та комунікації спадщини в місті, а також відмінностей бачення проблем культурної спадщини серед тих, хто нею займається фахово, та серед мешканців міста, загалом. В Умані ж особливого значення набули питання трактування спільної спадщини, відсторонення або уникнення незручних тем. Зокрема, однією з таких тем стало існування паломництва хасидів у місті. Вибір найбільш важливих подій та осіб в історії обох міст свідчить про спільні тренди для обох міст. Розгорнуті відповіді, пов’язані з цими та іншими питаннями, можна знайти в аналітичних звітах.

Звіти орієнтовані на професійну дослідницьку аудиторію та управлінців культурною спадщиною.

• Звіти про дослідження на основі кількісних методів складаються з таких блоків: «Методологія», «Висновки», «Основні результати» та «Соціально-демографічний блок». У свою чергу, блок «Основні результати» містить шість розділів: «Демографічні зміни у місті», «Інформаційне поле», «Сприйняття спільної спадщини», «Пам'ятки спільної спадщини», «Соціальна дистанція» (в Умані – «Ставлення до паломництва хасидів і соціальна дистанція») та «Символічний простір міста». Ці звіти розміщені на 49 та 54 сторінках у Львові та Умані, відповідно.
• Звіти про дослідження на основі якісних методів складаються з таких блоків: «Методологія», «Висновки та рекомендації» та «Основні результати» з розділами «Підходи до роботи з культурною спадщиною», «Багатокультурна спадщина», «Місця та сюжети спільної спадщини», «Потенціал спільної спадщини», «Сучасні технології і нові медіа у збереженні та популяризації спільної спадщини». Ці звіти розміщені на 83 та 76 сторінках у Львові та Умані, відповідно.

Дослідження проведені Центром міської історії Центрально-Східної Європи у співпраці з Українським центром вивчення громадської думки «Соціоінформ».
Координацію роботи від Центру міської історії Центрально-Східної Європи здійснювала Алла Марченко — кандидатка соціологічних наук, доцентка, докторантка Ph.D. програми Інституту філософії та соціології Польської Академії наук у Варшаві.