У час повномасштабного російського вторгнення Львів відповідає на нові виклики — значні міграції частини місцевого населення, закриття чи зміни виробництв і громадських місць, переміщення осіб з постраждалих громад і релокація бізнесів. Однак протягом своєї бурхливої історії Львів пережив немало змін політичних режимів і економічних злетів і падінь, що відбилося і на його архітектурній спадщині — запустінні й відновленні життя будівель, зміні функцій та адаптації будинків до нових мешканців і потреб.
Під час круглого столу "Друге життя спадщини: досвід Львова" разом із практиками роботи зі спадщиною обговоримо досвід Львова, набутий від часу входження до списку ЮНЕСКО до сьогодні, а також нові виклики під час війни, як і перспективи роботи з ревіталізації — з огляду і на повоєнну відбудову, євроінтеграцію, і зміни будівельної та планувальної сфер на національному рівні.
Учасники зосередяться на питаннях пристосування спадщини. Чи завжди це те саме, що збереження або охорона пам'ятки? Хто має бути залучений у процес ревіталізації пам'яток? Які ризики таких проєктів і як їх можна мінімізувати? Якими є типові, а якими більш творчі способи фінансування проєктів? Наскільки сфера спадщини залежить від політики? Якими є хороші приклади адаптації спадщини?
На основі дискусії буде підготовлено та опубліковано нотатки.
Учасники та учасниці круглого столу Лілія Онищенко, Павло Богайчик, Марія Кравченко.
Модераторка: Ірина Склокіна
Круглий стіл є частиною проєкту "Спадщина для відновлення: найкращі практики та політики адаптації об'єктів спадщини" за підтримки Стабілізаційного фонду культури та освіти 2022 Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та Goethe Institut.
Зображення: Фабрика повидла, 1950-ті роки. Колекція Володимира Дахна // Міський медіаархів Центру міської історії